Майже всі батьки дошкільнят зауважують, що їхні діти мають дивовижну пам'ять: вони здатні без завчання запам’ятовувати великі вірші і уривки і часто вражають своїх батьків, цитуючи модний телесеріал чи текст рекламного ролика. Добре було б, щоб ця дивна здатність не марнувалась – адже її розквіт обмежений у часі! І хоча майже всі діти мають кращу пам'ять, ніж дорослі, однак у групі дітей є такі, що краще запам’ятовують матеріал, а є ті, що гірше.

  Тому необхідно уявити собі, як працює пам'ять, які її особливості в дошкільному віці і як її можна тренувати – адже, як відомо, ця здатність ніколи не буває надмірною.

  Пам'ять – це властивість психіки сприймати, зберігати і відтворювати деяку інформацію, що може мати найрізноманітніші форму та зміст.

  Можна пам’ятати довго довго, усе життя – у цьому випадку говорять про довгострокову пам'ять. Можна пам’ятати кілька секунд – тут ми маємо справу з короткостроковою пам’яттю.  Для того щоб інформація з короткострокової пам’яті перейшла в довгострокову, її потрібно повторювати до завчання.

  Найголовніше це те, що пам'ять дитини можна тренувати і розвивати. Актори, що заучують напамять багато сторінок, не мають ці навичку від народження, а здобувають її завдяки вправам. Для дитини пам'ять – це основний спосіб пізнання і звикання до світу. Вона запам’ятовує мовлення, і вже потім, зустрічаючи повторювані звукосполучення, учиться співвідносити їх із ситуацією й у такий спосіб осягати значення слів.

  Характерно, що в дітей краще сформована пам'ять на емоції і образи, ніж на слова і символи. Тому прекрасно, якщо в навчанні ви використовуватимете ілюстрації та малюнки. Важливо знати, що в різних дітей може домінувати зорова, слухова або моторна пам'ять. Однак 80% усіє інформації людина одержує завдяки зору і слуху, тож зосередимося надалі на розвитку саме цих видів пам’яті. 

Ігри та вправи з розвитку пам’яті, необхідні для успішного навчання у школі

«Хто відгадає?»

 Грати можна усією сім’єю! Завдання полягає в тому, що дитину просять по пам’яті описати який – небудь із предметів, що є в кімнаті так, щоб партнери відгадали. При цьому не можна дивитись на предмет і називати його.

«Бабуся укладає у валізу….»

 Гра для розвитку механічної пам’яті

 Грати можна вдвох із дитиною, а можна великою компанією. Дорослий починає розповідь: «Бабуся укладає у свою валізу … гребінець», а наступний гравець має повторити вже сказане, додавши свій предмет: «Бабуся укладає у свою валізу гребінець і … капці» тощо. Гра триває доти, доки ряд не стає таким довгим, що його вже не можна відтворити.

 «Дверна шпарина»

 Гра для розвитку зорової пам’яті і просторового мислення 

 Для гри слід підготувати невелику яскраву і докладну картинку та аркуш паперу, що приблизно вчетверо більший за розмір картинки. Посередині цього аркуша вирізаємо отвір у формі дверної шпарини. Дорослий прикриває картинку цим аркушем і кладе її перед дитиною. Розглядати картинку можна тільки через отвір, поступово пересуваючи верхній аркуш, але не піднімаючи його. Дитина  водить аркуш протягом хвилини. Потім дорослий пропонує дитині розповісти, що зображено на картинці. Необхідно добиватися, щоб дитина розповідала докладно.

  «Гудзики»

   У цю гру можуть грати двоє гравців. Приготуйте два однаковий набори ґудзиків. У кожному із цих наборів жоден ґудзик не повинен повторюватись. У кожного гравця є ігрове поле – квадрат, розділений на клітини. Гравець, що починає гру, виставляє на своєму полі три гудзики, другий гравець повинен подивитись і запам’ятати, де який ґудзик лежить. Після цього перший гравець закриває аркушем паперу своє ігрове поле, а другий повинен на своєму полі повторити таке ж саме розташування ґудзиків.

   Чим більше в грі кліток і ґудзиків, тим вона є складнішою.

«10 слів»

Гра для розвитку словесної пам’яті

   Прочитайте дитині не поспішаючи ( з інтервалом в 5 секунд) прості і зрозумілі слова. Дитина повинна їх запам’ятати і відтворити в тій же послідовності.

 Наприклад: пташка, щітка, вікно, квітка, годинник, хлопчик, яблуко, чашка, голка, озеро.

«Весела геометрія»

Гра для розвитку зорової пам’яті.

   Приготуйте заздалегідь картки з геометричними фігурами. Це можуть бути кольорові кола, трикутники, квадрати, прямокутники різного розміру.

   Показуйте в повільному темпі дітям кілька геометричних фігур одну за одною. Наприклад, послідовність може бути такою: велике червоне коло, середній жовтий трикутник, великий синій квадрат, маленький зелений прямокутник. Після цього відкладіть фігури убік або накрийте аркушем паперу. Потім запитайте: «Скільки було квадратів?», «Скільки було червоних фігур?» або «Скільки було маленьких фігур?» і т.д. Складність цієї гри полягає в тому, що дитина не знає, про що буде наступне  питання, і їй необхідно запам’ятати всі ознаки показаних фігур. Якщо дитина відповіла правильно, поміняйтесь ролями: тепер вона буде Вам показувати фігури та ставити питання.