Організація життєдіяльності дошкільників

в контексті завдань логіко-математичного розвитку

Підготувала:

вихователь-методист ЗДО №52

Грінченко В.О.

Організовуючи життєдіяльність малюків у дошкільному закладі, ми  орієнтуємося на перехід від штучно запозиченої шкільної системи до специфічно дошкільної, яка визнає пріоритет дитячої форми існування та повноцінної реалізації особистісного розвитку. Ми створили таку модель психолого-педагогічної взаємодії дорослого і дитини, в якій дорослий виступає партнером і порадником, рівноправним учасником у спільній діяльності.

Педагоги нашого закладу організовують змістовну та осмислену життєдіяльність дітей, що дає змогу встановити гармонійну рівновагу між важливими лініями їхнього психічного розвитку, природними можливостями та вольовою регуляцією у досягненні мети. Така модель можлива в особистісно орієнтованому виховному оточенні, в якому дитина ініціює власні задуми, ідеї, мету логіко-математичної діяльності та обмірковує можливі варіанти дій. Саме в таких умовах є всі можливості для розгортання активності дитини, гармонійного розвитку всіх складових компонентів діяльності «хочу», «можу», «буду».

Традиційна система занять з формування елементарних математичних уявлень виявилася малоефективною щодо логіко-математичного розвитку дошкільнят. А вимогами Базового компонента, заняття в сучасному дошкільному закладі не є самодостатньою формою роботи з дітьми, для забезпечення їх логіко-математичного розвитку. Не заперечуючи заняття як одну з можливих форм організації життєдіяльності дошкільнят, проте, не визнає його ні основною, ні, головне, найпродуктивнішою для цього періоду їхнього життя формою. В нашому дошкільному закладі ми організовуємо з дітьми навчально-пізнавальну діяльність, яка не обмежується тільки заняттями. Ми здійснюємо її в інших формах роботи: індивідуальна робота, організовані дидактичні ігри, спостереження, елементарні досліди тощо.

У малюків ми розвиваємо логіко-математичне мислення, граючись, бо чим менша дитина, тим більше значення в її житті займає гра, спілкування та продуктивна діяльність. Діти, як у дзеркалі, відображають у грі навколишню дійсність, відтворюють те, що бачать у сім’ї, на вулиці, з екрана телевізора. За допомогою ігрових ситуацій значно легше зосередити увагу дитини, поліпшити сприймання матеріалу.

Гра – провідний вид діяльності дошкільників. Саме в процесі ігрової діяльності діти виконують безліч різних математичних і логічних операцій: лічать предмети та об’єкти, порівнюють їх за величиною та формою, групують, класифікують, оперують із множинами. Принцип інтеграції ми реалізовуємо в ігровій діяльності дошкільників. Так, у сюжетно-рольовій грі «Сім’я» можуть поєднуватися різні теми: тато їде на роботу, будує гараж для машини; мама робить покупки в магазині, купує ліки в аптеці, викладає мозаїку тощо.

У сюжетно-рольовій грі «Магазин» діти класифікують товар (овочі, фрукти тощо), проявляють знання про цифри (ціна товару, гроші), діти використовують умовні мірки.

Щоб ігрова діяльність була результативною і сприяла формуванню життєвої компетентності та логіко-математичному розвитку, ми здійснюємо планування навчально-виховної роботи, враховуючи форми активності дитини за освітніми лініями «Дитина в сенсорно пізнавальному просторі», «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», « Дитина в природному довкіллі», «Гра дитини», «Мовлення дитини», «Дитина в світі культури». У процесі конструювання діти засвоюють просторове розміщення деталей, визначають кількість будівельного матеріалу, закріплюють знання про об’ємні геометричні фігури.

В своїй роботі ми дотримуємося принципу інтеграції у формуванні логіко-математичної компетентності дитини, поєднуючи різні освітні лінії, показуємо, що числа і форми існують у світі природи, культури, тобто поєднуємо зміст різних освітніх ліній. Реалізація принципу інтеграції забезпечує цілісність навчально-виховного процесу, створює умови для застосування дітьми набутих знань у різних видах діяльності.

Ознайомлюючи дошкільників із різною формою предметів, показуємо ці форми в навколишньому світі, звертаємо увагу на їх красу в природі та мистецтві.

Педагоги нашого закладу використовують у своїй роботі засоби художнього слова – це колискові, загадки, приказки, прислів’я, лічилки, казки.

Колискова пісня – оберіг від усякої напасті, зла й страху, прилучення до рідного, святого.  Малеча охоче слухає колискові, старші дошкільнята залюбки співають їх своїм лялькам. Ми використовуємо колискові ще й для розвитку логіко-математичного мислення. Здебільшого в них згадується про число, кількісну та порядкову лячбу.

А-а-а, котки два –

Шарі, бурі обидва.

Один пішов по миші,

Другий Юрку колише.

Що ж ви, котки, зробили,

Що ви Юрчика збудили!

Запитуємо дитину: «Скільки було котиків? Скільки котиків пішло на полювання? Скільки котиків залишилося?». Пропонуємо дітям намалювати котиків або зробити аплікацію з геометричних фігур. Визначаємо, з яких геометричних фігур краще зробити вушка, лапки, хвостик, тулуб, мордочку? За якою ознакою відрізняються геометричні фігури? (Колір, величина).

Ой ну, люлі, люлі,

Прилинули гулі,

Та й сіли на люлі.

Стали думати-гадати,

Чим дитину дарувати.

Дали їй три квіточки:

Одну квітку – сонливую,

Другу квітку – дрімливую,

А третю – щасливую.

Запитуємо дітей: «Скільки голубів прилетіло до колисочки? Скільки всього квіточок принесли голуби?». Математичне обігрування колискових цікаве для дошкільників.

Народ створив безліч жартівливих задач, загадок, прислів’їв, приказок, у яких використано математичні поняття. У них виявляється розум, кмітливість, спостережливість українського народу. Отож, читаючи малюкам казки, загадуючи загадки, звертаємо увагу дітей на математичний зміст у цих творах. Використання їх підвищує інтерес до математики, дає змогу внести елемент змагання, створити гарний настрій.

Казки – це духовне багатство культури нашого народу. Казка подає дитині перші відомості про навколишній світ, розмаїття його форм. Наші діти, як колись і ми, люблять слухати казки, бути героями казок. У багатьох казках елементи математики знаходимо вже в самій назві: «Вовк і семеро козенят», «Білосніжка та сім гномів», «Дванадцять місяців», «Три ведмеді» та ін.

Читаючи дітям художні твори, розповідаючи казки, закріплюємо знання дітей про логіко-математичні поняття. Використовуючи зміст казки «Колобок», ми закріплюємо знання дітей про геометричні фігури (колобок має круглу форму, він котиться), вчимо лічити героїв казки, вправляємо їх в орієнтуванні у просторі, навчаємо здійснювати серіацію за величиною.

Розповівши казку «Зайчикова хатка» та розглянувши ілюстрації до казки, пропонуємо дітям викласти з геометричних фігур будиночок для зайчика.

В казці «Колосок» – закріплюємо знання про величину – мишенята  малі, а півник великий.

В казці «Про трьох ведмедів» звертаємо увагу дітей на величину стільців, тарілок, ліжок.

В казці «Ріпка» закріплюємо вміння дітей здійснювати упорядкування від найбільшого героя казки до найменшого, закріплюємо вміння лічити, орієнтуватися у просторі.

Особливе місце в логіко-математичній діяльності дитини займають казкові сюжети, цікаві історії чи веселі розповіді.

Приклади завдань-казок:

«Олівці посперечалися».

Посперечалися в коробці олівці. Синій сказав:

– Я – найголовніший, мене діти люблять найбільше. Моїм кольором розфарбовують море і небо.

– Ні, я – найголовніший, – заперечив червоний олівець. – Моїм кольором розфарбовують ягоди.

– Ні, це я – найголовніший, – сказав зелений олівець. – Моїм кольором діти розфарбовують траву і листя на деревах.

„Сперечайтеся, сперечайтеся, – розмірковував жовтий олівець. – Насправді, я знаю, хто найголовніший, і чому діти мене люблять найбільше, адже моїм кольором розфарбовують сонце”.

Запитання: скільки всього олівців було в коробці? (4).

«День народження Мухи-Цокотухи».

На день народження Муха-Цокотуха покликала гостей. Накрила святковий стіл, розклала стільці.

Першими приповзли 2 гусениці та сіли на стільці. Потім прилетіли 3 метелики і теж сіли на стільчики. Незабаром прискакали коники і всілися на двох стільцях.

І, коли всі сиділи за столом і пили чай, у двері постукали – прилетів жук і зайняв ще одне місце.

Запитання: Скільки було гостей? (8).

«Пригода в лісі».

Летіла сорока лісом і всім повідомила, що бджілки сьогодні всіх звірів медом пригощатимуть. Почали лісові звірята посуд шукати, щоб по мед піти. Першим до вулика причвалав ведмідь із банкою, другою прискакала білочка з кухликом, третім прибіг зайчик з мискою, четвертою прийшла лисичка з глечиком, а останнім – вовк з каструлею.

Запитання:

Яким у черзі був зайчик? (Третім).

Як можна назвати одним словом те, з чим прийшли звірі? (Посуд).

Як можна назвати одним словом усіх, хто прийшов по мед? (Звірі).

«Теремок».

Стояв у лісі теремок. У ньому жили звірята. Здогадайтеся хто.

Рудохвоста, пухнаста, хитра (лисиця).

Довговухий, короткохвостий, боязливий (зайчик).

Круглий, колючий (їжачок).

Товстий, незграбний (ведмідь).

Запитання:

Скільки всього звірят жило в будиночку?

Хто з них великий, менший, найменший?

Для успішного опанування програми дошкільного навчання дитині необхідно не тільки багато знати, але й послідовно і логічно мислити. Логічні завдання та вправи допомагають активізувати розумову діяльність, захоплювати і розважати дітей, розвивати розум, закріплювати здобуті знання та вміння, вправлятися в застосуванні їх в інших видах діяльності, новій обстановці.

У роботі з дітьми 5 – 6 років використовуємо прості логічні вправи і завдання, з метою розвитку в них уміння здійснювати послідовні розумові дії: аналізувати, порівнювати, узагальнювати за ознакою, цілеспрямовано розмірковувати. Наприклад, завдання на знаходження пропущеної фігури, продовження ряду фігур, на пошук чисел: «Яка з геометричних фігур зайва і чому?», «Лабіринти», «Знайди два однакових предмети», «Продовжи ряд зображень».

Спостереження в природі, художня література (казки, загадки, лічилки), зображувальна діяльність – все це сприяє логіко-математичному розвитку дошкільників.

На спеціально організованих заняттях із художньо-естетичного розвитку (малювання, ліплення, аплікація) також продовжуємо роботу з розвитку логіко-математичного мислення.

Показником ефективної організації педагогом життєдіяльності дошкільників є їхня компетентність.

ГОТУЄМОСЬ ДО ЗАНЯТЬ

ЗАНЯТТЯ  В  ОСВІТНЬОМУ  ПРОЦЕСІ 

ОРІЄНТОВНА СХЕМА САМОАНАЛІЗУ ЗАНЯТТЯ

1.     Чи відповідає моє заняття програмі?

2.     Чи правильно мною були визначені і розв’язані на занятті навчальні, виховні і розвиваючі завдання?

3.     Чи оптимально було визначено зміст заняття, чи відповідає він завданням?

4.     Що було основним, найсуттєвішим на занятті?Чи зуміла я акцентувати увагу дітей на його вивченні?

5.     Чи вдало визначена структура заняття? Чи була організована на занятті робота із формування основних умінь, навичок, інтересів дітей?

6.     Які принципи, методи і засоби навчання були використані на занятті?Чи були вдалими вибір і поєднання?

7.     Які форми навчання (фронтальні, групові, індивідуальні) домінували на занятті?Чи були вдалими їх вибір і поєднання?

8.     Чи об’єктивно і коректно оцінені мною знання дітей?

9.     Чи правильно здійснювався на занятті інструктаж, визначалися обсяг і складність завдань?

10. Чи було воно диференційованим?

11. Що було зайвим у моїй діяльності?

АНАЛІЗ ВІДКРИТОГО ЗАНЯТТЯ

І.  Загальні відомості про заняття

Дата проведення, ДНЗ, група, прізвище, ім’я та по батькові вихователя, заняття, кількість дітей за списком, кількість присутніх, порядковий номер заняття за планом, де проводиться (у групі; актовій, спортивній залі; логопедичному кабінеті тощо).

Обстановка в групі: чистота, освітленість, провітряність, готовність дітей до заняття. Організація уваги і готовності дітей до роботи. Тривалість організаційного етапу. Тема і мета заняття.

 ІІ.  Тип і структура заняття

Доцільність вибору типу і структури стосовно теми і дидактичної мети заняття. Послідовність окремих етапів заняття. Усвідомлення дітьми виконаних завдань. Ліквідація виявлених недоліків. Оцінювання знань, умінь і навичок дітей. Розподіл часу на занятті. Підбиття підсумків і завершення заняття. Своєчасність застосування ігрових моментів, фізпауз.

III.  Зміст заняття

Тема заняття та його відповідність змісту навчальної програми. Актуалізація і корекція опорних понять. Зв’язок із попереднім матеріалом, життям і досвідом дітей. Ефективність використання наочності і ТЗН; проблемність навчання; організація активного мислення. Ефективність методів і прийомів закріплення знань, організація колективних та індивідуальних форм роботи, у тому числі з дітьми із високим і низьким рівнем навчальної мотивації. Актуалізація почуттів і опорних знань.

Ефективність сприйняття й усвідомленості, рівень засвоєння нового матеріалу дітьми. 

Принципи, методи і прийоми навчання на занятті

Які принципи, методи і прийоми застосовував вихователь на занятті? (Можна принципи в таблиці: загально-дидактичні, загально-методичні, частково-методичні, спеціальні)

Чи відповідали вони змісту навчального матеріалу, меті і завданням заняття та віковим особливостям дітей?

Як дотримувався вихователь головних вимог до заняття (виховних, дидактичних, психологічних, санітарно-гігієнічних)? Як здійснювались на занятті дидактичні принципи?

Взаємозв’язок репродуктивної і творчої активності й пізнавальної самостійності дітей на занятті. Як розвивалися на занятті спостережливість і логічне мислення дітей? Чи використовувалися прийоми порівняння, протиставлення, узагальнення й систематизації? Як формувалися в дітей уміння вчитися, використовувати наукову інформацію? Прийоми забезпечення зворотного зв’язку для керування процесом засвоєння. Формування в дітей пізнавального інтересу, оцінно -контрольних суджень, навичок самоконтролю.

Оцінювання знань дітей. Чи було здійснено індивідуалізацію та диференціацію навчальних завдань?

   ІV. Поведінка дітей на занятті

Якою мірою діти залучені до активної розумово-пізнавальної праці? Спрямованість і сконцентрованість їхньої уваги. Дисципліна дітей на різних етапах заняття й методи та прийоми реагування вихователя на випадки порушення її. Ставлення дітей до вихователя. Прояви організаційної й пізнавальної самостійності дітей.

V.  Поведінка вихователя на занятті

Уміння володіти увагою дітей, організовувати їхню роботу, підвищувати активність, інтерес, увагу, тримати дисципліну, враховувати індивідуальні особливості кожного вихованця.

Стиль і тон у роботі (жвавий, рішучий, повільний, байдужий). Педагогічний такт. Спостережливість, вдумливість, витримка, винахідливість, емоційність.

Зовнішній вигляд. Культура мовлення, поза, міміка, жестикуляція, охайність. Чи користується авторитетом у дітей?

VI. Висновки і пропозиції

Досягнення мети. Виконання плану заняття. Обсяг і якість знань дітей. Виховне, освітнє і розвивальне значення заняття. Що цінного із цього заняття можна взяти для себе або рекомендувати для впровадження в практику інших колег? Поради вихователеві, як закріпити й удосконалити позитивні моменти заняття чи подолати недоліки.

ПІДГОТОВКА ВИХОВАТЕЛЯ ДО ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ 

1.Усвідомлення мети та структури заняття

- Що конкретно діти будуть вивчати на занятті? Навіщо? Яка роль цього матеріалу  в змісті розвитку дітей дошкільного віку?

- Що я сама про цей матеріал знаю?

- З якими іншими поняттями (термінами, закономірностями) пов’язаний запропонований матеріал, із якими поняттями цей матеріал співвідноситься, на які спирається, для яких є базою? Чому саме ці поняття або знання подаються на занятті?

- Що діти вже знають, уміють, про який  матеріал дізнаються в майбутньому?

- Які знанні, вміння, навички дітей повинні бути в центрі уваги?

- На які знання, вміння треба спиратися?

- Які навчальні навички дитини необхідно врахувати під час засвоєння матеріалу?

- Можливі мовленнєві помилки дітей.

2.Складання плану (моделі) заняття

- Визначити тип, вид заняття

- Визначення конкретного об’єму нових знань, умінь і навиків для ознайомлення, викладу і формування.

- Висунути головну мету, з’ясувати другорядні цілі, визначити послідовність їх вирішення

- Визначити головні види діяльності дітей на кожному етапі заняття

- Визначити засоби, методи навчання дітей

- Дібрати засоби  та способи організації навчальної діяльності дітей

- Не забути про розвивальні та виховні завдання

3.Підготовка матеріалу

- Роздатковий, демонстраційний матеріал

- Дидактичний  матеріал

- Художнє слово

4.Продумування ходу заняття

-   Який ігровий прийом можна використати?

-   Яка мотивація буде покладена в основу діяльності дітей на занятті?

-   Яка форма організації дітей і на якому етапі заняття  буде більш доцільною? (колективна, індивідуальна)

-   Доцільність з’ясування мети заняття задля «вмикання» дітей в активну діяльність

-   Що треба зробити, щоб дошкільнята відчули, що якогось знання або вміння їм не вистачає?

-   Як треба зробити, щоб це знання або вміння дітям було «необхідним», або виникло бажання більше пізнати, зрозуміти, навчитися?

-   Як забезпечити усвідомлення дітьми успіху діяльності (колективного і власного), зміцнення впевненості у своїх можливостях, інтересу та тяги до знань, усвідомлення їх необхідності в житті і діяльності, бажання навчатися.

5.Організація  предметно-ігрового середовища

-   Що нового з’явиться в куточках предметно-ігрового середовища?

-   Як будуть задіяні  на занятті стільчики і столи?

-   Де краще розташувати ігри для діяльності по підгрупам?

-   Що приготувати в куточку образотворчої діяльності (за потребою)

ОРІЄНТОВНІ СХЕМИ ЗАНЯТЬ

CХЕМИ  ЗАНЯТЬ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ

Складання  розповідей за картинами

І.Вступна частина(сюрпризний момент,худ.слово,розповідь)

        У вступній частині заняття доречно використовувати такі методи та прийоми: Мол.д.в.:немає необхідності проводити вступну бесіду,достатньо звернутися до власного досвіду дітей,який пов’язаний зі змістом картини.Доречно використовувати худ.слово,загадки про головних персонажів картини. Сер.д.в.:мета вступної бесіди,актуалізація набутих дітьми знань,необхідних для обговорення змісту картин.Можна використовувати звернення до колективного та власного досвіду дітей,лексично- граматичні вправи. Старший д.в.:у вступній бесіді доречно дати дітям інформацію про художника,провети узагальнюючу бесіду про пори року,життя тварин,людські стосунки

ІІ.Основна(показ картини,бесіда за змістом картини,зразок розповіді вихователя – мол. та сер. вік,розповіді дітей,стар.вік – самостійне придумування назви картини)

       Під час основної частини дітям задають такі запитання: - про загальний зміст та характер картини - аналіз емоційного стану персонажів - естетична оцінка зображуваного - проблемні запитання ,що вимагають від дітей пошуку відповіді на самій картині.

ІІІ.Заключна частина

Складання творчої розповіді на словесній основі (придумування за опорними словами)

Словесна діяльність - це спеціально організований вмотивований процес складання дитиною твору в будь-якій формі висловлювання, що відповідає певним літературним нормам.

І. Вступна частина (організаційний момент, тема, розповідь вихователя)

ІІ. Основна частина ( зразок опису вихователя (молодша, середня група), складають розповідь за планом чи схемою (старша група)). Розповідь дітей

ІІІ. Заключна частина.

Для цього вихователь може використати прийом «Прихід чарівника», «Подумай що буде далі». Такі словесні прийоми вимагають від дітей активного мовлення, логічного мислення, уміння аналізувати та узагальнювати події. Дитині можна запропонувати скласти розповідь за опорними словами , які можна спочатку уточнити. Дорослий обирає картинки, які слід використати в розповіді (6-7 слів). Цікавим є складання небилиць на основі казок, де дитині пропонується перенести героїв до нових обставин. Змінити ситуацію у знайомій казці, придумати нове закінчення казки. Можна використати складання нової казки з улюбленими героями, пригадування, в яких ще казках живе той чи інший персонаж, розповідання від першої особи.

Переказ  творів дитячої літератури

Переказ – свідоме відтворення літературного тексту в усному мовленні.

Структура заняття:

І. Вступна (орг., сюрпризний момент, худ. слово)

ІІ. Основна (читання твору, пояснення значення незнайомих слів, показ ілюстрацій, бесіда за змістом худ. твору, повторне читання твору, переказ твору дітьми)

ІІІ. Заключна (підсумок, оцінка діяльності дітей)

         Для виконання завдання з переказу, дитина має навчитись уважно слухати літературний текст, розуміти основний його зміст, запам'ятовувати послідовність епізодів сюжетної лінії та способи авторського передавання змісту, свідомо, зв'язно та виразно відтворювати текст під час переказу.        Твори для переказу добираються такі, які дитина в змозі самостійно відтворити.

          Тексти мають відрізнятися чіткістю композиції, в якій послідовно простежуються основні події, особливого значення набуває динамічність сюжету. Персонажі казок та оповідань з яскраво вираженими рисами характеру, зрозумілими мотивами вчинків мають бути добре знайомі дітям з інших творів. Особливе значення для успішного переказу твору має мова, яка повинна бути простою для відтворення, але водночас образною, виразною, з використанням діалогів, не містити незнайомих, складних для розуміння та відтворення слів.

Опис  іграшок та предметів

Описування іграшок та предметів вчить дітей виділяти найхарактерніші ознаки предметів,знаходити для опису точні слова,визначати в предметах схоже та відмінне.

Структура заняття

1.Вступна частина(Орг.момент,повідомлення про те,що вихов.принесла іграшки або премети;вихователь ставе мету розглянути і описати їх)

2.Основна частина(Зразок опису іграшки або премета вихователем(мол. і сер. групи), у старшій групі діти описують предмети за планом або схемою)

3.Заключна частина(підсумок заняття)

Діти описують предмети в усіх вікових групах. У молодшій групі за допомогою вихователя. У молодшій та середній групах діти описують предмети за наявності, а у старшій ще й по пам’яті. Під час описування іграшки спочатку розглядають її, визначають деталі, якості, оволодівають відповідним словником. Потім вихователь ставить запитання щодо вигляду, якостей, дій з іграшкою. Діти підбирають слова та необхідні порівняння. На перших заняттях вихователь використовує загальний, а потім роздатковий матеріал.

ОРІЄНТОВНА СХЕМА ЗАНЯТТЯ ПО ОЗНАЙОМЛЕННЮ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗІ ЗВУКОМ ТА БУКВОЮ

1. Організаційний момент.

2. Закріплення вивченого:

     а)Повторення вивчених звуків, букв.

     б) Читання складів.

Утворення та читання складів

3. Вивчення нового матеріалу.

     а)Виділення звуку  з вірша.

Називання слів зі звуком (Л). артикуляція звука

     б) Відгадування загадок (де слово-відгадка має новий звук)

     в) Звуко – буквений аналіз слів – відгадок: лелека, мило, млин.

     г) Розглядання предметних малюнків і визначення позиції звуку в словах.

Малюнки: калина, колобок, лопата, колос, вокзал, пенал.

    д) Аналітико – синтетичні вправи зі звуком

 Утворення складів із звуком (Л):

(Л), (А) – ЛА

(Л), (О) – ЛО

(У), (Л) – УЛ

(И), (Л) – ИЛ

4. Ознайомлення з буквою , її алфавітною назвою.

Читання вірша:

Звук непарний і дзвінкий, «Л» шанують в Алфавіті,

(Л) – твердий, а (ЛЬ) – м`який. І ти шануй, будь ласка.

5. Розгляд та аналіз будови букви. Пошук схожості з навколишніми предметами.

6. Викладання букви «Л» з паличок .Ниткографія (викладання з ниток)

7. Утворення та читання складів

8.Дидактичні ігри та вправи на закріпленн

9. Підсумки заняття.

СХЕМА  ЗАНЯТТЯ З МАЛЮВАННЯ

(ІІ молодша група)

І. (3 хв.)

1.Ігровий прийом з моральним направленням

2.Розгляд предмета

3.Зразок вихователя і обстеження зразка вихователя

4.Показ способу дій (повний, запитання)

ІІ.(11 хв.)

Самостійна робота дітей( повторне пояснення, індивідуальний показ, індивідуальний підхід)

ІІІ.(1 хв.)

Аналіз дитячих робіт(схвалення)

СХЕМА ЗАНЯТТЯ З МАЛЮВАННЯ (АПЛІКАЦІЇ)

(середня ,старша група)

Предметне

І. (3-4 хв.)

1.Ігровий прийом з моральним направленням(словесний прийом)

2.Розгляд предмета

3.Зразок вихователя і обстеження зразка вихователя

4.Показ способу дій (повний, частковий )

ІІ. (12хв.)

Самостійна робота дітей( повторне пояснення, індивідуальний показ, індивідуальний підхід)

ІІІ. Аналіз дитячих робіт (діалог) (5-6 хв.)

Декоративне

І. (4-5хв.)

1.Словесний прийом  (Ігровий прийом з моральним направленням)

2.Розгляд предмета

3.Зразок вихователя і обстеження зразка вихователя

4.Показ способу дій (повний, частковий )

ІІ. (12-14 хв.)

Самостійна робота дітей( повторне пояснення, індивідуальний показ, індивідуальний підхід,запитання)

ІІІ. Аналіз дитячих робіт (діалог) (5-6 хв.)

Сюжетне

1.Словесний прийом (художнє слово, бесіда)

2.Розгляд ілюстрації, картини

ІІ. Самостійна робота дітей

ІІІ. Аналіз дитячих робіт (діалог)